Может ли город. Власть отобрать зем. паи для расширения границ города? Одесса.

В статті 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності є непорушним. Однак у ній же зазначається і про наявні можливості у влади примусово забирати в людей земельні ділянки, які є об'єктами їх права приватної власності. Таких випадків є декілька і всі вони чітко виписані в статті 143 Земельного кодексу України. Зокрема, серед них є і така підстава, як примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності. Як вказується в статті 147 зазначеного кодексу, підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом. Таким актом є Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі - Закон №1559-VI).

Стаття 1 цього Закону передбачає, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (наприклад, житлових будинків і господарських споруд), з мотивів суспільної необхідності - це перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду. Тобто, без рішення суду відібрати в людини земельну ділянку, право власності на яку вона оформила в належний спосіб, ніхто не може. Право особи на ділянку підтверджується, наприклад, Державним актом про право власності, договором купівлі-продажу чи дарування або ж свідоцтвом про право на спадщину.

Варто відзначити, що згідно зі статтею 15 Закону №1559-VI в примусовому порядку забрати в людини земельну ділянку до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності можуть виключно під розміщення на ній:

1) об'єктів національної безпеки і оборони;

2) лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;

3) об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;

4) об'єктів природно-заповідного фонду;

5) кладовищ.

Однак таке примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, тільки за рішенням суду з мотивів суспільної необхідності і лише у разі, якщо будівництво зазначених вище об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників. Тобто, не може бути такого, що сьогодні в особи через суд вилучили її земельну ділянку для того, щоб на ній збудувати кладовище, а завтра цю ж ділянку просто надали у власність чи користування іншій особі з тим, щоб вона на ній побудувала власний будинок чи займалася садівництвом.

Також доречно зауважити, що згідно зі статтею 16 згаданого вище Закону №1559-VI примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності може здійснюватися лише тоді, коли орган виконавчої влади (місцева адміністрація) чи орган місцевого самоврядування (місцева рада) не досяг з власником земельної ділянки чи інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, згоди щодо їх викупу для суспільних потреб. Тобто, вилученню земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності повинен передувати процес отримання згоди на її викуп для суспільних потреб.

Отже, якщо трапилося, що у вас незаконно відібрали землю задля «суспільної необхідності», то такі дії посадовців треба оскаржувати до органів прокуратури, а також звертатися до суду за захистом.